Суд визнав винним у скоєнні адмінправопорушення матроса Ігоря Руляка, але звільнив його від відповідальності

Сьогодні суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Іван Дірко постановив ухвалу в адміністративному проваджені щодо матроса Ігоря Руляка, який проходить військову службу у розпорядженні командира в/ч А3163 у місті Миколаєві.

До суду надійшов протокол про вчинення матросом І.Руляком адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-10 КУпАП (відмова від виконання наказу або інших законних вимог командира (начальника)). Як зазначено в протоколі, матрос у присутності свідків відмовився виконувати вимоги наказів Головнокомандуючого ВМС Збройних Сил України та командира військової частини про прийняття справ та посади інструктора полігону боротьби за живучість.

В судовому засіданні Ігор Руляк пояснив, що вважає наказ командира незаконним, оскільки останній передбачає призначення його на посаду інструктора навчального полігону боротьби за живучість, посадові обов'язки якого ніяким чином не пов'язані із його спеціальністю водолаза-розвідника спеціального призначення.

Матрос зазначає, що перепідготовки у нього не було, всі прохання про переведення на основну або споріднену посаду ігноруються, на даний момент він взагалі не задіяний у проходженні військової служби, більше того, самого навчального полігону боротьби за живучість взагалі не існує.

Тому, у відповідності до ст. 60 Конституції України, він відмовився виконувати завідомо злочинний наказ командира.

Командир військової частини, в свою чергу, пояснив суду, що наказ Головнокомандуючого ВМС ЗСУ не викликав у нього сумнівів у своїй законності, тому виконуючи його, він у межах своїх повноважень видав наказ, яким зобов’язав матроса І.Руляка року прийняти справи та посаду інструктора полігону боротьби за живучість. За фактом відмови віськовослужбовця виконувати цей наказ проведено службове розслідування, на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани з відрахуванням проценту коштів із заробітної плати.

Надалі Ігор Руляк неодноразово притягувався до відповідальності за відмову від прийняття посади. У зв’язку з цим і був складений вказаний вище протокол.

Також командир військової частини розповів у суді, що, дійсно, на даний момент полігону не має, однак у 2015 році було внесено зміни до штату, зокрема введено посаду інструктора полігону боротьби за живучість, наразі складено проектно-кошторисну документацію, якою заплановано виділення коштів на його фінансування та розвиток.

Уважно заслухавши думки сторін, ретельно вивчивши надані письмові матеріали, суд визнав військовослужбовця винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, при цьому постановив від адміністративної відповідальності його звільнити, обмежившись усним зауваженням.

Суд виходив із того, що, згідно зі ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. За необхідності виконання завдань оборони України встановлюється ряд обов’язків, у тому числі й обов’язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників), окрім випадків віддання явно злочинного наказу.

Виходячи з матеріалів справи та наведених в судовому засіданні пояснень, встановлено, що наказ командира військової частини був виданий повноважною особою, не суперечив чинному законодавству та не порушував цілісності суспільних відносин, конституційних прав і свобод фізичних та юридичних осіб, його виконання не сприяло настанню шкідливих наслідків, не мало ознак злочину. Тобто цей наказ не є злочинним. Висновки та сумніви матроса І.Руляка щодо законності наказу є суб’єктивними, відтак його відмова від виконання наказу є виключно помилково.

Між тим, при вирішенні питання про накладення на військовослужбоця адміністративного стягнення, судом прийнято до уваги його доводи про те, що він є вузькоспеціалізованим фахівцем (водолазом-розвідником спеціального призначення), його знання високо оцінені як вітчизняними, так і міжнародними дипломами та сертифікатами, він має статус учасника бойових дій при проведенні АТО, має бажання надалі продовжити військову службу у лавах Збройних Сил України.

Також суд врахував той факт, що переведення І.Руляка на іншу посаду відбулось без його перепідготовки та при цьому військовослужбовець неодноразово повідомляв керівництво про доцільність використання його за основною спеціальністю.

Важливими фактором є й відсутність тяжких наслідків від скоєння даного правопорушення та матеріальних збитків.

Прес-служба Центрального районного суду м.Миколаєва