Суд повернув квартиру родині, яку ошукали шахраї

Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Ольга Гуденко постановила заочне рішення у цивільній справі про незаконне відчуження квартири.

Цим рішенням задоволено позов жителя Миколаєва, в якому він просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 2/3 часток трикімнатної квартири, що знаходиться в центрі міста. Договір був укладений у 2001 році.

Саме в той час миколаївська родина опинилась у складних життєвих обставинах. Чоловік, який є інвалідом 3-ої групи, був звільнений з роботи за скороченням штатів, його матір перебувала у вкрай хворобливому стані та потребувала негайної операції на серці, а один із дітей - син, який є інвалідом дитинства, знаходився на тривалому та вартісному лікуванні, яке не можна було переривати. У протилежному випадку існував ризик, що дитина не зможе вести повноцінний спосіб життя.

Фактично родина була на утриманні дружини, відомого та дуже шанованого в місті вчителя хімії. Складна ситуація змусила родину позичити гроші в іншого громадянина. Відтак голова родини та його матір склали договір купівлі-продажу 2/3 своєї квартири, при цьому вони вважали, що фактично укладають договір застави - як забезпечення повернення боргу в розмірі 8000 гривень. Згідно з висновками експертів, реальна ринкова вартість цієї квартири на той час становила 50 тисячі гривень, її дві третини - приблизно 33 тисячі.

Потім суд встановить, що квартира є єдиним нерухомим майном членів цієї родини, єдиним місцем проживання та її єдиною матеріальною цінністю.

Після повернення боргу жінка, яка виступала в договорі як покупець, відмовилась від повернення у власність родини квартири без дозволу сина, а останній ухилявся від виконання умов договору.

Більш за те, в подальшому він навіть вимагав повернення додаткової суми грошей та погрожував цій родині.

Пізніше члени родини дізналися, що син "покупательки" відбуває покарання, його засуджено до 15 років позбавлення волі за шахрайські дії з нерухомістю та вбивство ним і його співучасниками власників квартир після відчуження у них злочинним шляхом їх житла. Такі злочинні дії вчинялися групою з п'яти осіб протягом 1998-2001 років.

Довгий час постраждалі боялися за власне життя і життя своїх дітей, оскільки не знали подальшої долі своїх кривдників. Лише влітку 2013 року вони дізналися, що "покупателька" померла, а її син продовжує відбувати покарання у виправній колонії.

Тільки після цього родина звернулася за юридичною допомогою, щоби захистити свої права.

У ході розгляду позову суд прийняв доводи позивача, які були підтверджені матеріалами справи. Суд урахував, що шахрайська діяльність сина "покупательки" за аналогічною злочинною схемою позбавлення нужденних осіб єдиного житла у період 1998-2001 років встановлена вироком суду, що набрав законної сили. Також суд урахував, що оспорювана угода була вчинена без відповідного дозволу органу опіки та піклування й обмежує права неповнолітніх дітей. Їх фактично позбавили належних житлових умов, змусивши проживати в одній кімнаті разом із батьками та двома хворими бабусями.

Суд визнав, що громадяни були змушені укласти угоду на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин. Також суд визнав, що причина пропуску строку позовної давності є поважною, зважаючи на доведеність фактів обману, насильства, погроз, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною.

"Поновлюючи строк позовної давності та задовольняючи позов, суд виходить із загальних засад цивільного законодавства, визначених ст.3 ЦК України, а саме принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також вимог закону стосовно того, що кожний правочин повинен відповідати моральним засадам суспільства" - зазначено в рішенні суду.

Прес-служба Центрального районного суду м.Миколаєва