Ухвала суду про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний двом підозрюваним у замаху на крадіжку, є обґрунтованою

20.01.2016 року суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Катерина Лагода винесла ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно двох жителів м.Миколаєва, які підозрюються органом досудового слідства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто замаху на крадіжку, поєднану із проникненням у житло. За даними органу досудового слідства, підозрювані були затримані 18 січня ц.р., близько третьої години ночі, на території Центрального району м.Миколаєва оперативними працівниками поліції під час спроби проникнення в чужу квартиру, розташовану на першому поверсі багатоповерхового будинку, шляхом демонтажу металевої решітки за допомогою домкрату.

Старший слідчий Слідчого відділу Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області М.Євграфов у своєму клопотанні до суду, яке було підтримано прокурором, просив обрати затриманим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що затримані підозрюються у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, відтак вони можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки є особами раніше неодноразово судимими за скоєння крадіжок, судимість за які не знята та не погашена і не мають постійного місця мешкання. Крім того, слідчий у клопотанні зазначив, що вказані особи обґрунтовано підозрюється у причетності до скоєння низки крадіжок на території Центрального та Заводського районів м.Миколаєва.

Вказані обставини у судовому засіданні були підтримані прокурором Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Самбір О.І.

Однак при розгляді клопотання ні слідчий М.Євграфов, ні прокурор не надали вагомих доказів необхідності обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Позаяк, органом досудового слідства не надано жодних документів про наявність судимостей у підозрюваного К., чим також було обґрунтовано ризики для обрання відносно нього найсуворішої міри запобіжного заходу.

Крім того, суд не отримав від слідчого та прокурора жодних доказів та фактів в обґрунтування заяви про скоєння затриманими інших злочинів у м.Миколаєві. Більш того, на момент розгляду клопотання підозрюваний В. навіть не був допитаний слідчим для встановлення його позиції по справі, також не було встановлено повних даних щодо осіб підозрюваних - про перебування на психіатричному та наркологічному обліку, відомостей про тяжке захворювання, на яке вказує один із них. Разом із тим, судом було встановлено, що підозрювані мають постійне місце мешкання та реєстрації, що спростовувало доводи прокурора.

Відповідно до матеріалів, наданих суду, затримані, з метою викрадення чужого майна, пошкодили раму вікна за допомогою заздалегідь приготованих предметів, зокрема домкрата. Однак суд встановив, відсутність будь-яких відомостей про знаряддя вчинення замаху на злочин, а саме домкрату, який не був долучений до матеріалів кримінального провадження та не визначений у протоколі огляду місця події від 18.01.2016 року. У судовому засіданні слідчий пояснив, що вказаний домкрат було вилучено працівниками Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області, куди був доставлений один із затриманих, а тому ніяких документів у підтвердження наявності речового доказу по вказаному кримінальному провадженню, надати суду неможливо.

Суд підкреслює: згідно з вимогами ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Уважно вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, захисників і підозрюваних та слідчого, суд дійшов висновку про неможливість на даному етапі досудового слідства обрати відносно підозрюваних найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за відсутності надання слідчим та прокурором доказів, в обґрунтування ризиків, визначених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, що є необхідною вимогою Кримінального Процесуального Кодексу України.

Разом із тим, для забезпечення належної поведінки підозрюваних, слідчим суддею до підозрюваних було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що відповідатиме засадам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимогам Кримінального Процесуального Кодексу України.

Викликає здивування той факт, що слідчих, як зазначено на одному з миколаївських інтернет-ресурсів, "шокувало рішення судді", адже як фахові юристи, вони мають усвідомлювати необхідність діяти виключно в рамках закону та надавати суду усі необхідні докази в обґрунтування своїх доводів, викладених у клопотанні, а не посилатися на факти, які не мають жодного документального обґрунтування. Адже при постановленні рішення, суд оперує доведеними фактами та документами, а не емоціями, і це є в інтересах усього суспільства, з метою дотримання і захисту основоположних прав та свобод громадян.

Прес-служба Центрального районного суду м.Миколаєва