Суд апеляційної інстанції лишив без змін виправдувальний вирок Центрального районного суду м.Миколаєва у справі за обвинуваченням екс-дільничного, якому інкримінували умисне недекларування доходів

Миколаївський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги прокурора на виправдувальний вирок судді Центрального районного суду м.Миколаєва Дмитра Тішка, від 21.11.2019 року, у провадженні щодо колишнього дільничого офіцера поліції, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.

Нагадаємо, відповідно до матеріалів справи екс-правоохоронець, не подав перед звільненням декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими Деклараціями, як передбачено Законом України «Про запобігання корупції».

Його дії стороною обвинувачення кваліфіковано, як умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 366-1 КК України).

Обвинувачений свою провину не визнав, оскільки у його діях не було умислу на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Повідомив, що подавав щорічні декларації та декларацію кандидата на посаду, що відбулось вже після звільнення з поліції, пояснив, що не був обізнаний про необхідність подання декларації перед звільненням. Зазначену декларацію він подав за кілька місяців після припинення служби після дзвінка з управління кадрового забезпечення, де йому і повідомили про необхідність подання зазначеного виду декларації.

Захисники також звертали увагу на відсутність прямого умислу у діях обвинуваченого.

Судом встановлено, що низка наданих стороною обвинувачення доказів були недопустимими та складеними з порушенням вимог законодавства.

Стороною обвинувачення були не спростовані твердження екс-поліцейського щодо того, що він не знав про обов’язок подавати декларацію перед звільненням.

В той же час, суд підкреслив, що обвинувачений як поліцейський та особа, яка здійснювала діяльність, пов’язану з використанням функцій держави повинен був знати про свої обов’язки, що встановлені Законом України «Про запобігання корупції», та він своєчасно не виконав вимогу, що передбачена абзацом першим частини другої ст.45 цього Закону. Водночас, така бездіяльність була пов’язана із його безвідповідальним ставленням до вивчення та виконання частини антикорупційних норм, що саме по собі без наявності прямого умислу на неподання відповідної декларації може мати наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 КУпАП.

За такого, суд ухвалив визнати останнього невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України та виправдати, у зв’язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

На зазначене рішення Центрального районного суду м.Миколаєва було подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, було ухвалено залишити її без задоволення, а зазначений вирок залишити без змін.

Прес-служба Центрального районного суду м.Миколаєва